Щавлева грядка на присадибній ділянці - відмінне рішення проблеми вітамінодефіціта, яка не з чуток знайома мільйонам споживачів в кінці зими. А при наявності теплиці на дачі отримати якісну свіжу зелень буде простіше простого, не чекаючи її появи на ринку. Ніжні листочки з пікантним кислим смаком, використовувані в кулінарії для приготування зелених щей, освіжаючих салатів і оригінальних начинок для пирогів, будуть готові до вживання вже через 2-3 тижні.
Завдяки стійкості культури до холодів посів насіння щавлю в тепличний грунт можна здійснювати протягом усього березня. Посадку дорослих кореневищ проводять з кінця лютого до середини березня.
Тепличну грядку для щавлю готують восени - під перекопування кожен м? грунту заправляють перегноєм (6 кг), суперфосфатом і хлористим калієм (по 30 г).
Навесні, незадовго до посадки, грунт розпушують і проливають теплим живильним розчином, для приготування якого в 10-12 л поливної води розчиняють 40 г карбаміду (сечовини), 4-5 г суперфосфату і 2-3 г аміачної селітри.
Насіннєвий спосіб розмноження щавлю найчастіше використовується при первинному вирощуванні культури або при посадці нового сорту. За дві доби до посіву насіння щавлю поміщають між шарами бавовняної серветки, укладають в неглибокий посуд і рясно змочують трохи теплою водою, в яку для прискорення проростання матеріалу можна додати краплю стимулятора росту. Послідовність дій при посіві щавлю в теплицю така:
Перша зелень проб'ється на поверхню вже через 10-12 днів. Якщо тепличну грядку додатково накрити плівкою, час проростання можна скоротити до 5 днів.
Дуже перспективним і економічним способом отримання свіжої зелені щавлю є вигонка культури зі старих кореневищ. Посадковим матеріалом в цьому випадку є потужні кореневі відростки 3-4 річних рослин, непридатних до подальшої культивації і призначених для утилізації.Кореневища в кінці осені, до настання холодів, відкопують разом з грудкою землі і закладають на зберігання в прохолодне льох. Процедура посадки здійснюється в наступному порядку:
Витрата посадкового матеріалу при використанні даного методу - 6-8 кг великих кореневищ і 3-4 кг дрібніших на кожен м? посадкової площі. Перший урожай можна знімати вже через 15-20 діб з моменту посадки.
Догляд за тепличним щавлем включає в себе лише проведення елементарних процедур.
Грамотний догляд за культурою є найефективнішою профілактикою появи паразитів і розвитку небезпечних інфекцій.
Основний хворобою, що вражає щавель, є пероноспороз, визначити розвиток якого можна по сизому нальоту на нижньому боці листків. Страждає культура і від іржі листя, що виявляється появою на поверхні листя жовтих або отруйно-помаранчевих плям. Як лікування культурі показані обприскування бордоською рідиною, які слід припинити за 10-15 днів до зрізання зелені. Також в боротьбі з хворобами щавлю добре зарекомендував себе препарат біологічного дії "Фітоспорін", який є абсолютно нешкідливим для людського організму.
З паразитів на грядці щавлю найчастіше можна зустріти тлю, щавлевого лістогризи і гусеницю пильщика.У боротьбі з ними можна успішно обійтися без агресивної хімії. Посадки опудривают золою або обробляють настоями картопляного і томатної гички, листя кульбаби і чистотілу, цибулі та часнику.
Із сучасних високопродуктивних сортів щавлю в умовах теплиці гарні результати показали наступні:
Крім перерахованих садівники високо оцінили такі сорти культури, як "Малахіт", "Шпинатовий", "Смарагдовий сніг", "Майкопський 10", "Одеський широколистий".
Вперше листя щавлю зрізають через 2-3 тижні після посадки, в подальшому - у міру відростання зелені. За сезон з кожного м? можна зібрати близько 6-7 кг листя. Зрізаний щавель пускають в переробку або закладають на зберігання в холодильник, попередньо розфасувавши по целофановим пакетам.