Дуже затребуване і популярне зовнішній засіб, димексид, використовується в лікуванні багатьох захворювань з кількох причин. Цей прозорий гель загоює рани, знеболює шкіру в місці пошкодження, знижує в ній інтенсивність запального процесу, прискорює процеси регенерації. Він призначається не тільки при ударах і розтягненнях, а й при лікуванні захворювань, що локалізуються більш глибоко, наприклад при невралгіях, артритах, радикуліті.
Димексид вільно проникає через шкірні покриви, слизові оболонки і будь-які біологічні мембрани, доставляючи разом з собою в запальний осередок інші лікарські речовини, необхідні в терапії. Це неоціненне якість зовнішнього препарату, що дозволяє використовувати його для лікування глибоких вогнищ, має й інший бік медалі. Тобто при передозуванні або індивідуальної чутливості пацієнта до димексиду може розвинутися опік не тільки поверхневого шару шкіри, але і глибоких її структур.
Навіть при нормальній дозуванні кошти, а саме нанесенні його на шкіру дуже тонким шаром, можуть спостерігатися побічні ефекти у вигляді незначного почервоніння дерми, появи свербежу або слабкого печіння.Якщо ж пацієнт, прагнучи якомога швидше вилікуватися від хвороби, намазує ділянку шкіри товстим шаром гелю або має індивідуальну непереносимість компонентів ліки, то виникнення досить сильного опіку забезпечено.
Практично відразу людина починає відчувати біль і сильне печіння в місці нанесення димексиду, шкіра червоніє і свербить. Проникаючи глибше в шкіру, гель продовжує чинити негативний вплив, і в кінцевому підсумку у потерпілого виявляється пошкодження всіх шкірних шарів, у важких випадках з виразками.
Найперша допомога, перед тим як звернутися до лікаря, полягає в терміновому видаленні гелю з шкіри. Для цього потрібно постраждалу ділянку тіла помістити під струмінь води кімнатної температури. Тільки поточна протягом 15-20 хвилин вода здатна змити гелевидний речовина без залишку, одночасно купируя больовий синдром і печіння. Не можна користуватися рушниками, серветками або ватними дисками, щоб стерти димексид, так як ці грубі дії ще більше травмують шкіру і збільшують площу ушкодження.
Повністю видаливши гель з шкіри, її слід обережно промокнути від води і підсушити.Потім треба накласти на опік марлеву пов'язку, але не затягувати її надто туго. Далі необхідно звернутися за допомогою до лікаря, який, оглянувши хворого, в залежності від глибини і площі опіку призначить необхідне лікування.
При поверхневих опіках повне відновлення шкіри настає приблизно через 2 тижні. Для цього достатньо проводити регулярний туалет шкіри і зрідка користуватися пантенолом. Але, якщо опік глибокий і великий, відповідне лікування обов'язково.
Щоб відновлення шкірного покриву пройшло гладко, без нагноєння і утворення рубців, важливо строго дотримуватися всі лікарські рекомендації. Як правило, використовуються два напрямки терапії. Перший - це призначення медикаментозних засобів. Другий напрямок полягає в застосуванні народних методів.
З медикаментів при хімічних опіках, До яких відноситься і опік від димексида, добре зарекомендував себе хлорофіл рідкий. Цей натуральний препарат при регулярному нанесенні на місце опіку 1-2 рази на день прискорює регенерацію і очищає рану від мікроорганізмів, перешкоджаючи її нагноєння.Відмінними властивостями володіють пантенол і олазоль, також мають протизапальну і загоює.
Щоб додатково підсушити поверхню рани, одночасно (1 раз в день) можна скористатися цинкової пастою. Мазі, що містять гормональні компоненти, гидрокортизоновая або преднизолоновая, повинні застосовуватися тільки з дозволу лікаря, при глибоких і великих пошкодженнях. Їх самовільне використання може заподіяти шкоду здоров'ю пацієнта.
З нанесенням на пошкоджену ділянку шкіри медикаментозних препаратів можна чергувати і застосування деяких способів народної медицини. Самим доречним і ефективним з них вважається звичайний картопляний крохмаль. Для цього його потрібно змішати з прохолодною водою так, щоб вийшла густа кашка. Її накладають на місце опіку тонким шаром і закривають марлею. Кратність - 1 раз через день.
Замість крохмалю можна взяти капустяний листок, пом'яти його трохи і прив'язати до хворого місця. Такий компрес робиться на ніч. Дуже добре допомагає і нанесення натурального рослинного масла, але тонким шаром. Можна брати обліпихи, лавандова, льняна олії, які допомагають відновлювати глибокі шкірні шари.
Перед використанням димексиду потрібно обов'язково прочитати інструкцію.Тоді пацієнту не доведеться потім довго лікувати ще й опіки, отримані через неправильне застосування засобу.
